Бершадь: злиття Берладинки й Дохни та історія спаленої фортеці

Де знаходиться Бершадь

Бершадь, Бершадська громада, Гайсинський район, Вінницька область, Україна.

Відкрити в Google Maps · Прокласти маршрут

Берладинка й Дохна: як орієнтуватися в Бершаді

Бершадь розташована в Гайсинському районі Вінницької області, при злитті Берладинки й Дохни. Для знайомства з містом ці річки — корисніші орієнтири, ніж довгий перелік історичних дат: із ними пов’язані назва, оборона та зміни розташування поселення.

Правобережна частина Дохни відома як Піско-Бершадь, або Піски Бершадські. Її орієнтирами в описі міста є пасажирський автопарк, пивокомбінат, завод продтоварів і підприємство «Агромаш». Саме цей бік річки важливий для розуміння ранньої історії Бершаді.

Після руйнування 1617 року мешканців переселили на лівий берег Дохни, де постало нове містечко. Тож поділ на береги тут розповідає не лише про географію: він відділяє місце давньої фортеці від території подальшого торговельно-ремісничого розвитку.

Костел і синагога в центрі

У центрі Бершаді розташовані костел і синагога, які в описі міста визначені як пам’ятки архітектури XVIII століття. Це конкретні споруди, з яких можна почати знайомство з його забудовою, не шукаючи непідтверджених залишків укріплень.

Синагога пов’язує сучасне місто з історією єврейської громади. Після перенесення поселення на лівобережжя сюди прибуло багато євреїв, які займалися торгівлею, ремеслами та корчмарством. Так Бершадь поступово набувала характеру торговельно-ремісничого містечка, який зберігала до XX століття.

Окрема сторінка місцевої історії — цукровий завод, збудований 1827 року на річці, що тоді носила назву Бершадь. Відомостей про сучасний стан його історичних будівель і можливість відвідування немає, тому планувати його як доступну туристичну пам’ятку без уточнення не варто.

Чому місто називається Бершадь

Найбезпосередніше пояснення назви пов’язане з водою: місто отримало її від річки Бершадь, нинішньої Берладинки. У давніших описах трапляється також форма Бершада.

Назва річки згадується в грамоті 1392 року в описі села Куниче, а також позначена на карті Гійома Боплана 1648 року. Важливо розрізняти ці свідчення: згадка річки 1392 року сама собою не підтверджує існування тоді міста.

Є й інші тлумачення — від тюркських слів, пов’язаних з охороною або битвою, до версії про зороастрійське походження. Переказ про дочку воєводи Бершаду, яка очолила оборону від татар, належить до легенд. Ці пояснення не слід подавати як установлену історію назви.

Спалення 1617 року й місце козацької фортеці

За часів князів Збаразьких їхній осадчий Василь Босий спорудив у Бершаді фортецю, яка стала осередком місцевого козацтва. Прикордонне становище зробило містечко учасником не лише військових сутичок, а й дипломатичних домовленостей.

Під час переговорів 1617 року османська сторона вимагала знищити Бершадь. За викладом подій у статті Івана Франка «Спалення Бершаді», козаків заздалегідь відправили в похід, а мешканців переконали залишити містечко нібито через загрозу нападу. Після цього його підпалили.

Місцеві краєзнавці пов’язують розташування фортеці з правим берегом Дохни, поблизу сучасного автовокзалу та «Агромашу». Це історична локалізація, а не підтверджений об’єкт для огляду. Хоча земляні вали ще фіксували фахівці в середині XX століття, наявні відомості не дають підстав обіцяти їхні видимі залишки сьогодні.

Образ укріплень зберігся в міській символіці: вали були представлені на гербі 1796 року й на сучасному гербі. У 1648 році Бершадь стала сотенним містом Уманського полку — ще одна важлива частина її козацького минулого.

Пилипонівка, Колосіївка та колишнє село Бершадь

Сучасне місто об’єднало кілька давніх поселень. Пилипонівка виникла 1797 року як старообрядницьке село; її територію пов’язують із правим боком вулиці Покровської. Колосіївка, приєднана ще до Другої світової війни, розташовувалася вздовж нинішньої вулиці Ярослава Мудрого.

Бершадський Тартак виник наприкінці XVIII століття, а Жорняки — наприкінці XVIII — на початку XIX століття. Обидві місцевості увійшли до Бершаді 1957 року.

В історичних записах трапляється й однойменне село Бершадь. Не плутайте його з тодішнім містечком: воно займало західні окраїни сучасного міста в напрямку Бирлівки. Село об’єднали із селищем міського типу Бершадь 5 травня 1965 року.

Що уточнити перед поїздкою

Для першого знайомства оберіть центр із костелом і синагогою, а річки використовуйте для розуміння міської географії. Години роботи, умови входу до храмів і доступність їхніх інтер’єрів у наявних відомостях не зазначені — це потрібно з’ясувати окремо.

Якщо цікавить вік Бершаді, розрізняйте традицію і документальне підтвердження. Місцева традиція називає 1459 рік, однак його архівного підтвердження не наведено. За дослідженням історика Миколи Крикуна, існування містечка документально засвідчене 1618 року в Актах Коронного трибуналу.