Суд в Осло дозволив «Нафтогазу» арештувати п’ять об’єктів нерухомості, що належать Росії. Так українська компанія намагається повернути гроші за активи, які Москва забрала після окупації Криму.
Про рішення повідомляє Суспільне Крим із посиланням на норвезьку газету VG. Під арешт потрапили багатоквартирний будинок у престижному районі Фрогнер і ще чотири кооперативні квартири в норвезькій столиці.
Суд зареєстрував арешт на 40 мільярдів норвезьких крон — це приблизно 4,36 мільярда доларів. Повна вимога «Нафтогазу» разом із відсотками та судовими витратами ще більша: близько 57 мільярдів крон, тобто майже 6 мільярдів доларів.
Підґрунтям для позову стало рішення арбітражного трибуналу в Гаазі 2023 року. Тоді арбітри визнали право українських компаній вимагати від Росії компенсацію за майно, експропрійоване на окупованому півострові.
Для України такі рішення важать не лише через суми. Кожен новий арешт показує, що вердикт міжнародного арбітражу можна виконати навіть тоді, коли Росія відмовляється платити добровільно. Тепер ідеться про конкретне майно в одній із найдорожчих столиць Європи, яке має реальну ринкову вартість.
Ключовий аргумент суду стосується самих квартир. Їх здавали в комерційну оренду, і до дипломатичної роботи вони не мали жодного стосунку. Саме тому до них можна застосувати процедуру примусового стягнення.
Арешт — лише перший крок. Далі нерухомість можуть примусово продати, щоб покрити борг. Утім, у Москви є спосіб зняти обтяження: Міністерство юстиції РФ має надати фінансову гарантію на ті самі 40 мільярдів крон. Крім того, Росія може оскаржити рішення. На момент публікації російська сторона публічно його не коментувала.
Норвегія вже не вперше стає майданчиком для таких стягнень. У вересні на прохання «Нафтогазу» на Шпіцбергені арештували російське судно «Професор Молчанов». Під арешт тоді потрапили також банківські рахунки, транспорт і майно російського тресту «Арктикуголь».